|
ЛИСТ ДО М. А. ШУМИЦЬКОГО
Шановний Миколо Андрійовичу!
Вашого листа я отримав. На жаль, Ви забули поставити дату написання
його. 1) Ваші інформації про умовини праці у Франції я передав
Комітету, і він уже безпосередньо вступить у зв'язок з Вами, коли
буде потрібно. Тим часом посилаю Вам № 1 „Вістей" — органу цього
Комітету. 2) Токаржевський мені ще не прислав В/докладу, але я
незабаром ознайомлюсь з ним, хоч, може, краще буде, коли Ви позичите
копію його. 3) Ваші відомості про українські дезорганізовані з
політичного боку елементи я беру на увагу, але разом з тим хочу
знати, чи немає там більше пристойних людей і чи не можна б було їх
якось докупи зліпити, об'єднати, запровадити якесь нормальніше
організоване життя ? Подумайте над цим: може б доцільно було
зорганізувати щось подібне до конференції чи наради?
Підсовую цю думку під В/розвагу і прошу свої міркування в цій справі
мені подати. Піднімаючи це питання я керуюсь необхідністю допомогти
укр[аїнській] еміґрації організуватись для того, щоб вона менше
розкладалась, а більш здоровіші елементи могла з більшою користю
зужиткувати для справи. Все це здійснити можна лише громадською
ініціятивою на місцях, в окремих осередках розташування еміґрації.
4) В зв'язку з непевним становищем в Німеччині і тут становище
неміцне, під поглядом господарчим. Воно впливає і на політичні
стосунки. В зв'язку з цим занотовую такі відомості; а) большевики
ніби провадять переговори з Литвою про пропуск Червоної Армії через
литовську територію на допомогу комуністам німецьким, коли останні
чинно виступлять і матимуть шанси на перемогу; б) помітна
концентрація і збільшення військових частин з большевицького боку в
районі Смоленськ — Мєнськ — Гомель; в) місцевий представник
Комісаріяту Ліґи Націй уважає становище тутешнє непевним і допускає
можливість мілітарних подій; г) большевицька преса стає більш
алярмістичною, хоч з другого боку, відомості, що отримуються з
України, говорять за те, що большевики не хочуть, бо не можуть,
розпочинати активних мілітарних акцій з огляду на своє внутрішнє
становище (головно господарче).
У зв'язку з усім цим цікаво б знати дальші пляни французів в разі
кризи кабінету Штреземана і приходу до влади як
правонаціоналістичних кругів так і лівих комуністичних. Теоретично
кажучи, в обох випадках вони мали б поширити зону окупації, а може й
примусити Польщу до одночасної акції з другого боку німецьких
кордонів. Мені здається, що криза розсосеться без великих потрясень,
але коли б цього не сталося, то відповідь на поставлені вище
завдання була б дуже бажана. Про відомості з України напишу іншим
разом додатково. Тим часом можу обмежитись сконстатуванням, що
загальна ситуація не дуже добра; депресія на верхах українських,
зализування народом своїх ран, ненависть до большевиків і
слухняність під загрозою небезпеки розстрілів. Незалежно від цього,
в низах організаційна праця антибольшевицького характеру і чекання
слушної ситуації міжнародньої або внутрішньої для вибуху. Тут в
Польщі: 1 ф. бараболі — 5000 тисяч марок, цукру трудно дістати, 1
кіло хліба 35,000, а доляр — офіційний курс сьогодні 750,000, а
неофіційно — більше мільйона.
Несталість, непевність — все йде до гіршого.
11/Х 1923 р.
*Друкується з фотокопії, що зберігається в Бібліотеці ім. С. Петлюри
в Парижі, ориґінал — у М. Шумицького.
|
